Психологічна експертиза

Об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні після досягнення п’ятирічного віку; неповнолітні; дорослого та похилого віку), матеріали справи (кримінальне провадження, цивільна справа). Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Предметні види судово-психологічної експертизи та орієнтовний перелік вирішуваних питань:

1. Судово-психологічна експертиза емоційних станів
Має значення для кваліфікації ст.ст. 116, 117, 118, 119, 123, 124 КК України.
До компетенції судового експерта-психолога, який виконує судово-психологічну експертизу емоційних станів у кримінальному процесі, належить встановлення: індивідуально-психологічних особливостей, міри здатності обвинувачених розуміти характер скоєних дій, та їх наслідки; наявності або відсутності у підекспертної особи в момент скоєння протиправних дій емоційного стану, що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку.
Основні питання (завдання), що вирішуються експертом:
У якому емоційному стані перебувала підекспертна особа на момент скоєння інкримінованого їй діяння?
Чи перебувала підекспертна особа в стані вираженого емоційного збудження або вираженого емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання?
Чи перебувала підекспертна особа на момент скоєння інкримінованих їй дій у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання?

2. Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей підозрюваного, обвинуваченого
Зазначена експертиза проводиться у відповідності до п. 4) ч.1 ст. 91 КПК України.
До компетенції судового експерта психолога, який виконує судово-психологічну експертизу зазначеного предметного виду, відноситься встановлення індивідуально-психологічних особливостей підозрюваного, обвинуваченого, які мають юридичне значення.
Основні питання, що ставляться на вирішення експертизи:
Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?
Чи має підекспертна особа такі індивідуально-психологічні особливості, як (зазначається, які саме особливості особистості мають значення для слідства чи суду: підвищена агресивність, імпульсивність, підкореність, жорстокість, підвищена збудливість, ригідність, нерішучість тощо)?
Які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має підекспертна особа? У якому зв’язку вони перебувають з обставинами, що досліджуються у справі?
Чи могли індивідуально-психологічні особливості підекспертної особи суттєво вплинути на її поведінку під час скоєння нею інкримінованих дій ?

3. Судово-психологічна експертиза здатності неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними
Вказана експертиза проводиться у відповідності до п. 4) ч.1 ст. 91, п. 1) ч.1 ст. 485 КПК України та ч.2 ст. 486 КПК України.
До компетенції судового експерта-психолога, який проводить експертизу зазначеного виду, відносяться питання психологічного змісту (особливості особистості, психічні стани тощо), які мають юридичне значення при розслідуванні конкретної справи щодо обвинуваченої (підозрюваної) неповнолітньої особи.
Основними питаннями (завданнями), що ставляться на вирішення експертизи є:
Чи здатна неповнолітня особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та конкретних обставин справи (вказати яких саме) у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій?
Чи здатна неповнолітня особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та конкретних обставин справи (вказати яких саме)  у повній мірі керувати своїми діями?
Чи має неповнолітня особа відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є їх ознаки?

4. Судово-психологічна експертиза здатності свідка або потерпілого правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і надавати про них правильні свідчення
До компетенції судового експерта-психологічної при виконанні зазначеного предметного виду судово-психологічної експертизи не входить вирішення питань стосовно достовірності показань.
Питання, що ставляться на вирішення експертизи:
Чи здатна підекспертна особа, з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно (адекватно) сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні (адекватні) показання?
Чи вплинули і яким чином індивідуальні властивості психічних процесів підекспертної особи (указати залежно від того, що має значення по справі: пам’ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реакцій чи функціонування сенсорних процесів: зір, нюх, слух, тощо) на адекватність сприйняття нею особливостей та змісту ситуації (зазначити наявні ознаки ситуації), що досліджується у справі, на їх відтворення у показаннях?
Чи має свідок (потерпілий) виражену схильність до фантазування?
Чи має свідок (потерпілий) виражену схильність до навіювання?

5. Судово-психологічна експертиза потерпілих по справах щодо зґвалтування
Експертиза проводиться відповідно до ст.ст. 152, 153, 154, 155 КК України
До компетенції судового експерта-психолога при виконанні даного предметного виду судово-психологічної експертизи входить оцінка здібності психічно здорової потерпілої особи розуміти характер та значення дій обвинуваченого; оцінка здатності чинити йому опір залежно від рівня психічного розвитку потерпілої особи, зокрема, рівня інтелектуальних здібностей, від її індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану у момент скоєння проти неї протиправних дій.
Основними питаннями, що ставляться на вирішення судово-психологічної експертизи, є:
Які основні індивідуально-психологічні особливості притаманні потерпілій особі?
Чи здатна потерпіла особа, виходячи з рівня її розумового розвитку, вікових, індивідуально-психологічних особливостей і емоційного стану правильно розуміти характер та значення скоєних з нею дій та чинити ним опір?

6. Судово-психологічна експертиза психічного стану особи, що покінчила життя самогубством (посмертна судово-психологічна експертиза)
Проводиться відповідно до ст. 120 КК України (Доведення до самогубства).
До компетенції судового експерта-психолога при виконанні даного предметного виду судорво-психологічної експертизи входить встановлення наявності/відсутності у особи в період, який передував її смерті, психічного стану, що впливав на її суїцидальні дії.
Основні питання, що виносяться на розгляд перед посмертною судово-психологічною експертизою:
У якому емоційному стані перебувала особа в період, який передував її самогубству?
Чи виник емоційний стан особи в період, який передував її самогубству, унаслідок дій певної особи (зазначити: насильство, дії, які кваліфікуються як погроза, жорстоке ставлення чи систематичне приниження людської гідності, тощо)?

7. Судово-психологічна експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи.
Зазначена експертиза проводиться у відповідності зі ст. 27, 28, 29 КК України стосовно виду співучасті у групових злочинах.
До компетенції судового експерта-психолога при виконанні даного предметного виду судорво-психологічної експертизи входить встановлення індивідуально-рольового статусу членів злочинної групи чи угрупування (лідер, підвладний, ведений, тощо).
Основні питання, що ставляться на вирішення експертизи:
Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?
Який індивідуально-рольовий статус має підекспертна особа у злочинній групі (лідер, підвладний, ведений) і чи це зумовлено її індивідуально-психологічними властивостями та особливостями соціально-психологічної структури злочинної групи (злочинного угруповання)?

8. Судово-психологічна експертиза комунікативної діяльності особи, зафіксованої у відеозапису
Зазначена експертиза проводиться у випадках, коли підозрюваний (обвинувачений, потерпілий, свідок) відмовляється від своїх первинних показань, стверджуючи, що надав їх не самостійно, а під психологічним впливом, або слідуючи інформації про подію злочину, попередньо повідомлену йому іншими особами (наприклад, оперативними працівниками, слідчим, подільниками по справі та ін.).
До компетенції судового експерта-психолога експертизи комунікативної діяльності особи, зафіксованої у відеозапису, відноситься встановлення  самостійності (несамостійності) її поведінки у ситуації слідчої дії, та наявність або відсутність ознак психологічного впливу на цю особу з боку інших учасників слідчої дії.  Вирішення питань щодо істинності або неістинності (правдивості-неправдивості) повідомленої особою інформації не відноситься до компетенції судово-психологічної експертизи, а є компетенцією судово-слідчих органів.
Питання, що вирішуються судово-психологічною експертизою за матеріалами відеозапису слідчої дії:
Які психологічні особливості має процес відтворення особою обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчих дій, проведених за участю цієї особи)?
Яка психологічна характеристика комунікативної діяльності особи (прізвище, ім’я, по батькові) у процесі відтворення нею подій (вказати, яких саме подій), під час проведення (вказати дату) за її участю слідчої дії (за матеріалами відеозапису вказаної слідчої дії)?
Чи наявні у поведінці особи психологічні особливості, що властиві для самостійного, несамостійного відтворення нею певних подій під час проведення за її участю відповідної слідчої дії?
Чи є у відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій (дата проведення) за участю особи (прізвище, ім’я, по батькові) ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які приймали участь у проведенні даної слідчої дії?
Для виконання експертизи необхідні: аутентичний відеозапис, протокол відповідної слідчої дії (можливо надати ксерокопію, завірену належним чином). Інші матеріали кримінальної справи не потрібні, оскільки досліджується не особистість фігуранта справи, а лише її комунікативна діяльність, зафіксована у відеозапису.

9. Судово-психологічна експертиза у справах про відшкодування моральної шкоди
Зазначений предметний вид судово-психологічної експертизи проводиться відповідно до п. 6) ч2. ст.242 КПК України, ст.ст. 16, 23, 201, 1167, 1168, 1169, 1176 ЦК України та інших питань щодо судового захисту цивільних прав та інтересів особи.
До компетенції судового експерта-психолога при виконанні судово-психологічної експертизи у справах про відшкодування моральної шкоди відноситься виявлення функціонального рівня психічної діяльності, особистісні та емоційні прояви суб’єкта, особливості їх динаміки під впливом конкретних життєвих подій.
Висновки у частині психологічного дослідження щодо визначення орієнтовного (можливого) розміру компенсації моральної шкоди мають імовірний характер, остаточне рішення по цьому питанню є прерогативою суду.
Основні питання, що ставляться на вирішення судово-психологічної експертизи:
Які індивідуально-психологічні особливості має підекспертна особа?
Чи має підекспертна особа зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин (зазначити обставини: безпідставне обвинувачення, незаконне позбавлення волі, наклеп, образа, заподіяння шкоди її громадським інтересам тощо)?
Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові) страждання (моральна шкода)?
Якщо особі Н. (зазначаються прізвище, ім’я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

10. Судово-психологічна експертиза у справах про визнання недійсними угод, укладених дієздатною особою
Зазначена експертиза проводиться відповідно до ст.ст. 225, 229, 230, 231, 233 ЦК України
До компетенції судового експерта-психолога експертизи зазначеного предметного виду судово-психологічної експертизи відноситься встановлення міри розуміння підекспертною особою змісту угод, які укладалися, її здатності приймати усвідомлені рішення; виявлення у дієздатної особи непатологічних психічних аномалій, які перешкоджають адекватному відображенню дійсності.
Питання, що ставляться на вирішення судово-психологічної експертизи:
Яка особистісна значимість для особи обставин, за яких була укладена угода?
Чи здатна була особа з урахуванням визначених обставин повною мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та реалізувати його своїми діями?
Чи здатна була особа, з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати — і якою мірою – фактичний зміст власних дій та їх наслідки?
Чи здатна була особа повною мірою прогнозувати наслідки власних дій?
Чи здатна була особа повною мірою усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та повною мірою усвідомлено реалізувати його?
При проведенні судово-психологічної експертизи у справах про визнання недійсними угод, укладених дієздатними особами, особливого значення набуває повнота матеріалів, що надаються для дослідження, а саме, даних, що дозволяють провести повний аналіз особливостей психологічних обставин, за яких укладалась угода. Поза зазначених вихідних даних відповісти на вище наведені запитання є більш чим проблематичним (практично неможливим).

11.  Судово-психологічна експертиза у справах по спірних питаннях виховання та визначення місця проживання дитини
Зазначена експертиза проводиться відповідно до ч. 2 ст. 159, ч.1 ст. 161, ч.1 п. 3) -5) ст. 164, ч.1 ст. 170 Сімейного кодексу України
До компетенції судового експерта-психолога при виконанні зазначеного предметного виду судово-психологічної експертизи відноситься: встановлення психологічної сумісності дитини з кожним із батьків, опікунів, усиновлювачів; визначення можливостей конкретних осіб забезпечити найбільш сприятливе для розвитку дитини виховання.
Питання, що ставляться на вирішення судово-психологічної експертизи:
Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (зазначити, якщо треба, одного чи обох із них), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?
Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного із батьків на психологічний стан та розвиток дитини?
Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?

Розробка проекта Швидкий український хостинг