Інженерно-транспортна експертиза

В межах інженерно-транспортної проводяться наступні види експертиз: автотехнічна експертиза, транспортно-трасологічна експертиза та комплексна автотехнічна експертиза причин ДТП.

Автотехнічна експертиза:

Завданнями автотехнічної експертизи є:
установлення несправностей транспортного засобу (далі — ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі — ДТП) чи внаслідок неї або після неї);
установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди;
швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх пошкоджень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для впровадження в експертну практику;
установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки;
момент виникнення небезпеки для руху, як правило, має зазначатися у документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Орієнтований перелік питань:
Причини виникнення несправностей двигуна внутрішнього згорання?
Визначення базової лінійної норми витрат палива (бензин та диз. палево) транспортних засобів?
Які несправності, виходячи з вимог Правил дорожнього руху до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?
Чи є в досліджуваному ТЗ несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?
Коли, відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі її розвитку, виникли дані несправності?
Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового управління, гальмової системи тощо) ТЗ?
Чи мав водій можливість виявити несправність до моменту ДТП?
Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді за наявності даної несправності?
Якою була швидкість ТЗ у різні моменти розвитку ДТП (якщо сліди різної довжини або перериваються, на це слід указати)?
Яка була швидкість ТЗ з урахуванням пошкоджень, які він отримав при зіткненні або наїзду на нерухому перешкоду?
Яка максимально припустима швидкість ТЗ за умови даної видимості дороги (зазначається, якою була видимість дороги)?
Яка максимально припустима швидкість ТЗ на закругленні дороги даного радіуса?
Яка найменша безпечна дистанція між ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?
Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутного ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?
Який гальмовий та (або) зупинний шлях ТЗ за певної швидкості його руху в умовах даної дорожньої обстановки?
Як повинен був діяти водій у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?
Чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?
Чи відповідали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху?
Чи були з технічної точки зору дії водія ТЗ у причинному зв'язку з виникненням ДТП?
З якою швидкістю рухався ТЗ? Якщо ця швидкість перевищувала встановлені обмеження (зазначається, які саме), то чи мав водій технічну можливість уникнути контакту з перешкодою (зазначається, якою саме), якщо ця швидкість не перевищувала припустиму?
Чи мав водій технічну можливість шляхом екстреного гальмування зупинити ТЗ з моменту виникнення небезпеки для руху (указується момент виникнення небезпеки), не доїжджаючи до перешкоди (пішохода)?

Транспортно-трасологічна експертиза:

Завданням транспортно-трасологічної експертизи є:
ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі;
визначення взаємного розташування ТЗ у момент їх контактування;
визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;
розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування;
вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів. Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об'єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафіксовано сліди.

Орієнтований перелік питань:
Чи залишені певні сліди (указується, які саме і на чому) ходовими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) даного ТЗ?
Який механізм контактування ТЗ?
Чи залишені сліди певними частинами даного ТЗ, що виступають?
До якого типу (марки, моделі) належить ТЗ, яким залишено дані сліди?
Яким було взаємне розташування транспортних засобів під час їх зіткнення?
Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (пішохода) під час наїзду на останню (останнього)? Який механізм контактування пішохода та ТЗ? Хто з осіб, які перебували в ТЗ під час ДТП (вказуються прізвища, імена та по батькові осіб), перебував за кермом (для вирішення питань про взаємне розташування ТЗ і потерпілого та про особу, яка керувала ТЗ, призначається комплексна судово-медична, транспортно-трасологічна експертиза)?
Який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а який рухався?
На якому місці дороги сталося зіткнення транспортних засобів (наїзд на пішохода)?
Який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)?
У якому напрямку відносно слідосприймальної поверхні рухався ТЗ?

Комплексна автотехнічна експертиза, експертиза відео- , звукозапису та фототехнічна експертиза (при наявності відеозапису моменту ДТП):

Завданням комплексного автотехнічного, фототехнічного і відеотехнічного дослідження відноситься:
значень швидкості руху транспортного засобу (Vа) або пішохода (Vп) перед зіткненням (наїздом);
значень сповільнення або прискорення транспортного засобу ін;
часу руху (існування) перешкоди (пішохода) tп;
відстаней, які подолали транспортні засоби (Sа) та/або пішохода (Sп), з моменту виникнення небезпеки до зіткнення (наїзду);
режиму роботи світлофорного об’єкту на місці пригоди, встановлення фактичних сигналів світлофора на час виникнення ДТП;
ідентифікаційними завданнями даної комплексної експертизи є:
визначення марки і моделі транспортного засобу за відеозаписами та фотозображенням;
визначення приналежності слідів, залишених на проїзній частині, транспортному засобу тощо;
визначення розміру (довжини) слідів і їх прив’язки до стаціонарних об’єктів і транспортних засобів;
визначення розташування і траєкторії транспортного засобу на проїзній частині під час його руху;
визначення взаємного розташування транспортних засобів на певних відрізках часу, визначення місця зіткнення (наїзду).

Орієнтований перелік питань:
Якою була швидкість руху транспортного засобу або пішохода перед зіткненням (наїздом)?
Чи гальмувався транспортний засіб перед зіткненням (наїздом)?
Чи прискорювався транспортний засіб перед зіткненням (наїздом)?
Який час пройшов з моменту виникнення небезпеки до моменту зіткнення (наїзда)?
Яку відстань подолали транспортний засіб або перешкода з моменту виникнення небезпеки до зіткнення (наїзду)?
Який був сигнал світлофора на перехресті в певний момент (часовий інтервал)?
Чи впливала (знаходилася в причинно-наслідковому зв’язку) неналежна організація дорожнього руху на перехресті на факт виникнення ДТП?
Яка марка і модель транспортного засобу вказана на за відеозаписі фотозображенні?
Чи могли бути слідів, залишені на проїзній частині даним транспортним засобом?
Який розмір (довжина) слідів транспортного засобу, на якій відстані від стаціонарних (нерухомих) об’єктів вони розташовані?
Як розташовувався транспортний засоб відносно проїзної частини, розмітки та інших предметів на момент пригоди, яка була траєкторія його руху?
Де відносно елементів проїзної частини розташовувалось місце зіткнення (наїзду)?

Розробка проекта Швидкий український хостинг